Маєток на скелі

Posted on Posted in Вінниччина, Легенди, міфи

Історія садиби Новінського, пов’язана з нещасливим коханням.
Існує легенда що цей будинок Новінський збудував саме в цьому місці, в пам’ять про своє нещасливе кохання. Коли Новінський був молодим він зустрічався з однією місцевою дівчиною Юлією. Вони часто зустрічалися і прогулювалися берегом річки, разом зустрічали захід і схід сонця. І ось одного разу він сказав що завтра вони не зустрінуться бо йому треба поїхати в Немирів у справах – нічого страшного, подумала Юлія. Але наступного дня прогулюючись з подругами вона побачила його на вулиці з іншою. Юлія сильно засмутилась, але не підійшла до нього. На наступний день коли вони зустрілись, дівчина поцікавилась у нього про поїздку??? “Нічого цікавого, все як завжди” – відповів молодий Новінський. Юлія так і не призналася що бачила його вчора з іншою. Вона не хотіла псувати їхні стосунки, втішала себе що це просто знайома, а збрехав бо…
Через деякий час він знов сказав, що йому треба у справах, але вона, вже не довіряла йому. Юлія попросила знайомого прослідкувати за ним… Вона ще довго терпіла його зради, в надії що він нарешті одумається і буде тільки її. Та ось, одного теплого літнього вечора коли вони сиділи на їхній скелі, Новінський запитав її, чому вона така сумна. “Ми вимушені на деякий час розстатись – відповіла дівчина – я завтра їду в справах, але ти не сумуй, у нас ще буде досить багато часу щоб провести його разом, звісно якщо ти захочеш.” Молодий Новінський не придав особливого значення її словам, тільки будучи вже старим він зрозуміє що вона сказала…
Наступного дня Новінського сповістили, що стався нещасний випадок, Юлія впала зі скелі на якій вони любили сидіти разом, і розбилась. Пізніше до нього дійшли чутки, що вона все знала про його поїздки. Хлопець зрозумів як вона сильно його любила і що тепер, без неї, він ніколи не буде щасливим. Новінський зрозумів що всі інші для нього, були просто так, розваги, але було вже пізно…
В пам’ять про неї Новінський збудував будинок на їхній скелі, кажуть він частенько любив сидіти на балконі і спостерігати, як колись разом з нею, за сходом сонця та дивитись на місце де він – ще молодий хлопець та Юлія сиділи разом… Так Новінський і помер сидячи у своєму кріслі на балконі, згадуючи їхні прогулянки, теплі літні ночі, її губи та останній сумний погляд і слова. Накінець то вони знову разом, тепер уже назавжди і ніякі поїздки більше не розлучать їх…

P.S. Інколи ми навіть не розуміємо як сильно ми когось любимо, і що саме ця людина найдорожча для нас. Інколи щоб це зрозуміти, ми повинні розстатись… Інколи – назавжди…