Трохим Петрович Блажчук

Posted on Posted in Видатні письменники мого краю

Трохим Петрович Блажчук
(1904-1940)

Трохим Петрович Блажчук (літературний псевдонім – Огневик) народився 14 (27) квітня 1904 р. в селі Дзвониха (тепер Тиврівського району Вінницької області) у селянській родині. Батьки – Петро Іванович та Оксана Андріївна – працювали на землях місцевого поміщика Ярошинського. Вчився у сільській церковно-приходській школі, продовжував навчання у Тиврівському духовному училищі. З 1922 р. – у Вінниці на Вищих трирічних педагогічних курсах ім. І. Франка, де захоплюється літературою та історією. У 1923 р. переводиться до Кам’янець-Подільського інституту народної освіти. З 1924 р. починає навчатися в Одеському інституті народної освіти, який закінчує у 1926 р. і повертається до Тиврова вчителювати і займатися літературною діяльністю.
З березня до жовтня 1924 р. був засновником і секретарем Вінницької філії Всеукраїнської спілки селянських письменників «Плуг». Двічі, у 1924 і 1926 роках, брав участь у І та ІІІ з’їздах Спілки селянських письменників. У 1935-1937 рр. працював вчителем української мови в школах Тиврова та Сутисок, з 1937 р. у Вінниці – завуч у школі, згодом – інспектор Вінницького міського відділу народної освіти.
Помер 10 вересня 1940 р. від туберкульозу, на який захворів після переохолодження внаслідок інциденту з падінням трамвая у Вінниці з моста у Південний Буг восени 1939 р.
Літературна діяльність:
Активну літературну і журналістську діяльність розпочав у 1922 р. Писав ліричні поезії, байки, гуморески, фейлетони, переклади, статті. Був дописувачем одразу кількох пролетарських газет – «Червоне село», «Молодий незаможник», «Червоний край», «Молоде село», а також тиврівської районної газети «Ударник соцбудівництва» (теперішня назва – «Маяк»), заснованої у березні 1932 р. Доробки Блажчука також друкувалися в альманасі «Плуг», журналі «Червоні квіти», колективній збірці «Жовтневі квіти» (1926 р.), у шкільній українській читанці для 5 – 6 класів (1925 р.). Підготував до друку збірку власних поезій.
Провідна тема творчості – соціальні перетворення в Україні, участь молоді в них. Його вірші сповнені захвату «новим життям», їм притаманна типово «плужанська» піднесеність, закличність, широке використання маршових і пісенних ритмів, нової радянської лексики.